Вогнище для приготування їжі

Ви полюбляєте посиденьками біля вогнища, запах диму, потріскування палаючих дров, тепломо і одночасно безпеку?
Куліш
Зима у таборі
Не буду зупинятись на морально-етичних аспектах пов’язаних з розведенням вогнища на природі — якщо ви вже вирішили розвести багаття – то робити це необхідно ”правильно”.
13000083_1064117083631409_6371682984100003228_n

13263683_1090224367687347_7406068768147952493_n

13312708_1090224204354030_6459117575039777992_n

13428451_1098779323498518_6000342866098339788_n
Пропонуємо два варіанти — найлегший завітати у козацький табір «Гайдамаки» чи запросити нас до себе на визначну подію для допомоги організації приготування їжі на вогнищі та інший прогулянковий самостійний спосіб перед, яким для комфорту і зручності відпочинку краще ознайомитися із деякими елементарними провилами безпеки і розгорання, щоб компанія залишилася ситою і задоволеною!
13612139_1127997873909996_8303856180221153081_n

13680552_1127997987243318_7728663768847269432_n

13782113_1127997767243340_2073132984489071942_n

20160702_125656

Перед тим як розвести вогнище – необхідно вибрати місце. Місце повинно бути відкритим, але захищеним від вітру. Якщо неподалік є місце де вогнище вже розводили – то і вам треба розводити своє саме там – не варто перетворювати мальовничу галявинку на випалений пустир. При виборі місця – головне це дотримання правил безпеки (як би ці правила не здавались ”дивними” з першого погляду):
Не можна розводити багаття на відстані меншій ніж 5-7 метрів до дерев, пнів, коренів дерев (особливо хвойних);
На відстані меншій ніж 2 метри до вогнища не повинно знаходитись сухе листя, трава, гілочки та все інше що може загорітись – зовсім не складно все це відсунути;
Не розводити вогнище в хвойному молодняку – тут верхова пожежа може початись дуже швидко;
Не варто розводити багаття там де є сухий мох, комиш, густа суха трава, торф, на розсипах каміння серед якого може накопичуватись сухе листя та трава;

Думаю тут все більш менш зрозуміло – не варто розводити багаття поблизу всього що може швидко зайнятись. Додам лише що також не варто розводити багаття близько до намету – може він і не згорить, а от невеличкі дірочки від іскринки можуть утворитись дуже швидко.

Після того як місце вибрано – необхідно назбирати те що ви будете палити. Всі дрова можна умовно поділити на дві групи: ті які ви будете палити і ті якими ви будете розпалювати. Отже збираємо сухі гілки, перевагу віддаємо тим що не лежать на землі, збираємо лише ті які ми зможемо перетворити на дрова – не варто тягнути дуже грубі – їх не можливо поламати і дуже важко рубати чи пилити. Якщо немає сухих гілок – шукаємо засохлі дерева (сухостій). Для розпалу збираємо тоненькі і максимально сухі гілочки. Найкраще для розпалу підходять гілочки з нижньої частини хвойних дерев – але переконайтесь що вони дійсно сухі (повинні легко ламатись з тріском). Відразу варто зібрати всю необхідну кількість дров (на ситий шлунок шукати дрова для підтримки вогню для посиденьок буде лінь).

Далі все що назбирали перетворюємо на дрова – тобто ламаємо, рубаємо, пилимо гілки до розміру зручного в використанні (на мою думку 50 сантиметрів – саме те що треба). Гарна сокира для таких цілей – універсальний інструмент, проте цепна туристична пилка теж дуже добре підходить. А от всякі пилки в туристичних ножиках – не є зручними, принаймні тими що я бачив довго пилити не вийде. Звісно робимо це все акуратно – щоб не відрубати собі ноги, руки чи інші виступаючі частини тіла (дрова рубає лише одна людина і не потрібно допомагати їй щось тримати).

Далі необхідно підготувати те, на що ви будете вішати казанки:
13680552_1127997987243318_7728663768847269432_n
Дві рогатини з перекладеною (якщо місце відносно популярне – можна спробувати знайти готові)
Можна пробувати розтягнути тросик між деревами (звісно тросик необхідно принести з собою) – хоча якщо звернете увагу на вимоги правил безпеки – то найближчі дерева до вас мають бути на відстані 5 метрів – а отже і розтягувати прийдеться метрів на 10 – що видається малоймовірним
Можна використовувати спеціальну металеву триногу (звісно принесену з собою з дому)
Можна спробувати збудувати щось схоже на журавля (тим яким наші пращури добували воду з криниць)
На худий кінець – казанки можна ставити на вугілля – але дивіться щоб стояло надійно.
Звісно приладдя для навішування казанків має бути надійним і розташованим таким чином щоб не згоріло. Втратити майже зварену їжу дуже неприємно.
Також для підвішування казанків корисними є гаки різної довжини (за допомогою них регулюємо також висоту на якій висить казанок – тим самим регулюємо силу вогню).

Тепер можна підпалювати. Звісно частину дров можна нарубати і підчас того як буде варитись їжа, а от набрати воду в казанки бажано до розведення вогню, особливо коли вода не є поруч. Щоб запалити вогонь нам потрібні сірники чи запальничка. Усілякі туземні варіанти розведення вогню без сірників розглядати не буду – Карпати це регіон з доволі вологим кліматом і добування вогню тертям – тут зазвичай малоефективне. Отже беремо тонкі гілочки (починати з гілочок не товстіших за 1-2 міліметри), збираємо їх у віник чи строїмо невеличкий ”шалаш” і підпалюємо. Як розгориться – потрошки починаємо підкладати все товщі і товщі гілочки. Не завжди вдається відразу запалити навіть гілочки які здаються сухими, тут на допомогу прийдуть:
Газета (яку трошки зминаємо)
Сухе паливо (в народі називають сухим спирт)
Невеличка свічка
Кучок органічного скла (корисна штука – не мокне і досить непогано горить)
Кусочки смоли з хвойних дерев

В вологу погоду також можна наколоти сокирою максимально сухі дровенякі і використовувати їх на початку. Також с середини таких розколотих дров можна ”настругати” сухих скалок.

Якщо розпалюється не дуже добре – можна спробувати роздмухати, але краще для цих цілей використовувати підсрачник, кришку від казанка – або щось інше щось що має достатню площу і достатньо тверде щоб їм махати.
13267904_1090224094354041_7226595921193963615_n13315315_1090224217687362_563219944615761608_n


Комментирование запрещено