Майстер-класи

Виробництво заліза та його обробка методом гарячої ковки були відомі на землях сучасної України ще задовго до н.е., що значною мірою було зумовлене багатими покладами червоного і бурого залізняка та болотяних руд — на Закарпатті, Буковині, Галичині, Поліссі, Середній Наддніпрянщині тощо.

Болотяна руда легко піддавалася обробці найпримітивнішими способами. У горні вже при температурі 700-800 °С вона перетворювалася на густу залізну масу (крицю). Цю масу із залишками шлаку та окалини знову обпалювали і перековували, доки залізо не очищалося та не набувало необхідних властивостей. Отже, чи не кожний селянин міг добувати собі матеріал для виготовлення сокири, мотики, заступа, наральника, цвяхів тощо. Оскільки справа це достатньо трудоємна, то металургія дуже рано виокремилася в окремий рід занять.
Вже у Х—ХІ ст. ковальська майстерність досягла такого високого рівня, що деякі способи обробки заліза і технології виготовлення знарядь праці і предметів побутового призначення були такими, як відомі нам тепер.

Від Середньовіччя і пізніше ковалі в Україні були постійні і мандрівні. Постійні ковалі — це ті, котрі облаштовували стаціонарну кузню на селі. У XVII-XIX ст. такі ковалі жили чи не в кожному українському селі. Це була невелика зрубна однокамерна хатина, обладнана горном, ковальським міхом, коритом (довбнею) і діжками з водою для гартування, стояком для підковки чобіт.

Ковальський реманент включав:

  • ковадло з конусом (дзюбом) з одного і приплюснутою почвою з іншого боку;
  • маленьке ковадло;
  • молот двуручний;
  • молот одноручний;
  • молот-пробійник;
  • рубило;
  • зубило;
  • лещата (або щипці);
  • ножиці;
  • розточка для копит;
  • різні ножівки, ключі для нарізання гвинтів тощо.

Нагріті в ковальському горні (в якому паливом служило деревне вугілля) залізо, або сталь розжарювали шляхом роздмухування полум’я за допомогою ковальського міха із соплом. Нерідко коваль мав підручного (або хлопця-учня), що виконував функції молотобійця. Тримаючи кліщами предмет, що лежав на ковадлі, коваль ударами молотка показував молотобійцю куди бити молотом, щоб надати предметові потрібної форми. Під кінець ковки предмет опускали в холодну воду для гартування.

Крім власне кування металу українські ковалі виконували також значний обсяг слюсарних робіт.
Від назви фаху робітника, який займається ковальством — коваля — походять популярні прізвища в багатох народів світу. Це і українські прізвища Коваль, Коваленко, Ковальчук і англійське Сміт (англ. Smith), німецьке Шмідт (нім. Schmiedt, поширеніша форма написання прізвища Schmidt) тощо.

Образ коваля є популярним у світових міфології, фольклорі та мистецтві.
Відомі ковалі з міфології та мистецтва:

  • Гефест — давньогрецький бог вогню (та його давньоримський відповідник Вулкан);
  • Сварог — давньослов’янський бог неба і небесного вогню;
  • Вакула — головний герой опери П.І. Чайковського «Черевички» (котра початково навіть мала назву «Коваль Вакула»)

Нині ковальство є доволі популярним, проте рідкісним ремеслом. В Україні, особливо в її західній частині, проводяться різноманітні заходи з популяризації ковальства. Наприклад, у Івано-Франківську міжнародне «Свято ковалів», у Львові — Всеукраїнський фестиваль Залізний Лев.

Майстер-класи від досвідченого коваля Сови — це лише одна із цілого ряду послуг нашої кузні. Вам покажуть увесь процес створення ковальських виробів — від простеньких до справжніх витворів мистецтва. З часом в кузні буде куватися і козацька зброя — ножі, шаблі, шашки, накінечники списів і стріл та багато іншого.
Наразі кузня козацького табору «Гайдамаки» працює в “спокійному режимі”. Коваль проводить індивідуальні майстер-класи для бажаючих, виковує свої вироби, а іноді ще й проводить обряд заковування сім’ї.

Майстер-класи:

  • виготовлення підкови
  • виготовлення сердечка
  • виготовлення пам’ятної монети
  • 1,5-2 год часу просто отримати елементарні навички кування заліза, погомоніти про всяку всячину, забути про буденні клопоти…

Вартість майстер-класів — за домовленістю (в залежності від побажань клієнтів)

Замовлення майстер-класів та кованих виробів проводиться за номером 067 94 67 801.

м. Рівне, вул. Млинівська 24а, Козацький табір «Гайдамаки».


Комментирование запрещено